Дисципліни
Історія української політичної думки
Метою курсу є формування у студентів цілісного уявлення про історію розвитку політичної думки, розуміння закономірностей процесу становлення і розвитку основного понятійного змісту політичних теорій на основі вивчення соціально-політичного контексту утворення авторських концептів, оригінальних текстів та текстів інтерпретаційних, ідеологічної складової та практичної направленості громадсько-політичної діяльності політичних мислителів України, з'ясувати закони та принципи процесу формування предмету політичної науки її розвитку в Україні в соціально-історичному та формально-логічному аспектах, закономірності та пріоритети становлення та розвитку політичної системи на українських землях. У результаті вивчення даного курсу студент повинен знати: соціально-політичний контекст утворення авторських концептів, оригінальні тексти та тексти інтерпретаційні, ідеологічну складову та практичну направленість громадсько-політичної діяльності політичних мислителів України; вміти: виокремлювати та формулювати закони та принципи процесу формування предмету політичної науки її розвитку в Україні в соціально-історичному та формально-логічному аспектах, закономірності та пріоритети становлення та розвитку політичної системи на українських землях, екстраполювати отримані знання та власні висновки на сучасний політичний процес в Україні
Порівняльна політологія
Основні поняття та методи порівняльної політології розглядаються на конкретних прикладах провідних країн Заходу, комуністичних і посткомуністичних країн, а також країн "третього світу". Ознайомлення з першоджерелами західної політології сприятиме критичному осмисленню можливостей застосування її основних концепцій в аналізі пострадянських реалій
Сучасні політичні ідеології
Різноплановість та багатовимірність поняття "ідеологія", як у політичному так і філософському планах; ідеологія - як платформа для утворення та консолідації політичних партій; уживання різноманітних ідеологій у сучасних політичних практиках, як на макро-, так і мікро- рівнях.
Світова політична історія ХХ-ХХІст.
Програма з курсу "Світова політична історія" відповідає навчальному плану підготовки студентів за спеціальністю - політологія, що здобувають освітньо-кваліфікаційний рівень бакалавра на факультеті соціальних наук та соціальних технологій НаУКМА. Курс "Світова політична історія." є важливою складовою вивчення розвитку політичних та партійних систем, методів управління, ключових принципів та цінностей, що визначали суспільно-політичне життя ХІХ-ХХ ст.
Політичний екстремізм
Курс "Політичний екстремізм" покликаний сформувати у студентів комплексні знання про природу, типи та особливості політичного екстремізму. Питання розглядаються з політологічної, соціологічної та психологічної перспектив. Комбінуючи широку теоретичну базу та дослідження ключових випадків, курс "Політичний екстремізм" сприяє поглибленню аналітичних і практичних навичок у студентів і суттєво розширює їхні знання про особливості появи, теоретичні обґрунтування та практичні кроки основних представників політичного екстремізму 20 ст.
Кількісні методи досліджень у політології та міжнародних відносинах
Курс "Якісні методи досліджень у політології та міжнародних відносинах" є ключовим курсом у процесі формування дослідників-політологів, оскільки він орієнтованих на набуття студентами знань та навичок щодо основних принципів проведення політичних досліджень у межах якісної дослідницької традиції, особливостей її застосування у сучасних як вітчизняних, так і закордонних досліджень. Курс є обов'язковим у підготовці політологів-бакалаврів як дослідників особливостей суспільно-політичної проблематики і специфічних політичних процесів в межах різних напрямів політології. Курс охоплює основні "класичні" якісні (якісницькі) методи досліджень. Студенти набувають не лише практичних навичок зі збору та аналізу якісних даних, але й на практиці опановують етапи дослідницького процесу. Зокрема студенти мають змогу активно опанувати інтерв'ювання, спостереження, кейс-стаді, аналіз дискурсу. В розрізі цієї дослідницької традиції наголос робиться на двох компонентах: опанування практики підготовки та проведення інтерв'ю і спостереження, а також, з іншого боку, на якісній методології як інтерпретативному підході до аналізу даних. Студенти навчаться проводити інтерв'ю, при цьому вмітимуть поставити коректні запитання, врахувати особливості респондента та відстежити сам процес проведення інтерв'ю, зокрема врахувати невербальну семіотику, після чого вони на практиці опрацюють підходи до аналізу даних в межах інтерпретативної дослідницької традиції.
Зовнішня політика ЄС
У курсі розглядається питання зовнішньої політики ЄС як складової розвитку інтеграційного процесу. Незважаючи на домінування питань економічної інтеграції в порядку денному, ЄС завжди був частиною вирішення міжнародних політичних питань у Європі. Чи має ЄС необхідні можливості для реалізації зовнішньої політики, чи концепт "зовнішніх зносин" більшою мірою відповідає його політичній природі? Яким безпековим актором є ЄС і чи готовий він формувати відповіді на безпекові виклики без НАТО? Чи спроможний ЄС діяти стратегічно і нести відповідальність у підтриманні міжнародного політичного порядку поряд із провідними великими державами? У першій частині курсу особливу увагу приділено теоретичним підходам до зовнішньополітичної поведінки та зовнішньополітичній моделі ЄС. Акцент зроблено на внутрішніх можливостях зовнішньополітичної діяльності, зокрема розглядається інституційна структура та зовнішньополітичні компетенції. У наступній частині аналізується різноманіття зовнішньополітичних зв’язків ЄС, пов’язаних із питаннями торгівлі, безпеки, відносинами в рамках Політики сусідства та Східного партнерства, а також з Україною. Передмовою для проходження курсу «Зовнішня політика ЄС» є прослуховування курсів «Інститути ЄС», «Політична історія європейської інтеграції», «Публічні політики ЄС».
Місцеве самоврядування
Основною метою викладання курсу "Місцеве самоврядування" є формування державного службовця з освітньо-кваліфікаційним рівнем вищої освіти "бакалавр", вироблення у нього креативних якостей характеру і високих навиків професійної діяльності, які необхідні для працівників органів місцевого самоврядування та місцевих органів виконавчої влади. Створення в Україні високо розвинутого громадянського суспільства і розбудова на основі прийнятої Конституції України суверенної і незалежної, демократичної, соціальної правової держави потребують нового покоління громадян України. Необхідними ознаками громадянина нашої держави мають стати висока правова культура, послідовні демократичні переконання, вміння легальними засобами захищати загальновизнані суспільні цінності. Без належного рівня правових знань і навичок правомірної поведінки неможлива свідома участь особи в суспільному та державному житті.