Дисципліни
Сучасна теорія у емпіричних дослідженнях
Мета і завдання курсу - розширити уявлення студентів про основні напрямки соціального теоретизування загалом та сучасного соціологічного теоретизування зокрема, зміст і специфіку найбільш впливових соціальних і соціологічних теорій та про перспективи їх подальшого розвитку. Увагу приділено поглибленому розгляду концептуальних засад сучасних соціологічних теорій, специфіки сучасного розвитку теоретичної соціології у порівнянні з класичним етапом, ознайомлення із змістом найбільш впливових ідей сучасної соціології та соціальної теорії, поточних теоретичних дебатів. Здійснюється систематизація теоретичних концепцій та соціологічної проблематики. Систематизується знання про основні теоретичні припущення сучасної соціологічної теорії та пов`язаних дисциплін. Окрема увага приділяється поглибленню звички аналітичного та критичного мислення та застосуванню теоретичних концепцій до аналізу актуальних соціальних феноменів та проблем.
Моделювання та прогнозування соціальних процесів
Мета курсу підвищити загальну соціологічну культуру студентів, розширити видноколо шляхом надання знань стосовно основних теоретико-методологічних принципів моделювання та прогнозування соціальних процесів; сформувати вміння використовувати прості методи та моделі для прогнозування соціальних процесів; дати знання з підходів до розробки математичних моделей соціальних процесів, достатні для того, щоб поставити задачу та працювати разом з математиками над складними моделями. Навчити використанню одного з найбільш перспективних методів моделювання - агентного моделювання.
Гендер і політика
Метою курсу є розгляд гендерних відносин у політичній сфері суспільства. Програма курсу передбачає поглиблення теоретичних знань, набутих студентством у процесі вивчення соціальної структури суспільства. Опанування курсу передбачає засвоєння знань про сутність гендерної рівності як складової частини інституту політики. Основне завдання курсу полягає у тому, аби ознайомити слухачів і слухачок з поняттям гендерної стратифікації суспільства, гендерними особливостями формування і динамікою владних відносин у ньому, основ гендерної політики та руху за рівні права і можливості чоловіків і жінок. Окрім того, даний курс передбачає розгляд успішних моделей гендерної політики у західних (наприклад, скандинавських) суспільствах.
Дослідження травматичного та сенситивного досвіду в соціології
Під час вивчення курсу, студенти знайомляться з теоретичними засадами дослідження травми та методологічними особливостями роботи з травматичним та сенситивним досвідом. Окремими темами курсу є: етичні аспекти дослідження травматичного та сенситивного досвіду, механізми уникнення травматизації дослідника, що працює з такими темами, роль проговорювання травми для людини, що має травматичний досвід тощо. В рамках курсу студенти працюють з сучасною, здебільшого, англомовною літературою. А також вивчають дослідження українських колег з тематики російсько-української війни. Курс містить багато практичних завдань та спрямований на набуття прикладних навичок, що стануть в нагоді дослідникам, які працюватимуть з якісною методологією загалом, та із сенситивними темами, зокрема.
Військова соціологі
Курс має на меті ознайомити студентство із соціальними аспектами проблематики війни та її суспільних наслідків. Вивчатимуться питання легітимації військових дій та насилля, а також поняття миру і його інтерпретацій у різних суспільствах. Розглядатиметься структура сектору безпеки і оборони України, а також його трансформації з часів початку війни в Україні. Окрему увагу буде приділено індивідуальному досвіду військових чоловіків і жінок в секторі безпеки і оборони: питання досвіду військової служби, демобілізації та адаптації до мирного життя, взаємодії з цивільним населенням вдома та в межах служби. Емпіричною базою курсу є, у тому числі, соціологічні дані із масивів Київського міжнародного інституту соціології (КМІС) стосовно ставлення українців до залучення жінок у збройні сили України (2018) та ставлення українців до ветеранів АТО (2019). Теми лекцій і семінарів Соціологічний погляд на війну, насилля та мир. Військові структури. Структура та функції військових структур, взаємодія та ієрархія між ними, рекрутинг. Війна і трансформація маскулінності. Проблематики кризи маскулінності, девіантної поведінки та інвалідності внаслідок війни. Гендерні аспекти військової служби. Жінки в секторі безпеки і оборони. Ставлення різних напрямків фемінізму до інтеграції жінок у силові структури. Військова справа: робота чи стиль життя. Взаємодія військових та мирного населення. Військово-цивільна співпраця, насильствто щодо мирного населення, участь цивільного населення у врегулюванні конфліктів. Адаптація ветеранів до мирного життя: психологічний, економічний, соціальний аспекти. Ветеранський рух: міжнародний досвід і українські пострадянські реалії (ветерани Афганістану, АТО / ООС). Жіночий ветеранський рух. Успішні приклади інтеграції ветеранів і ветеранок до мирного життя: бізнес, політика, освіта тощо. Війна та суспільна трансформація. Соціальні та економічні причини й наслідки війни. Методологічні виклики досліджень в зоні конфліктів (досвід соціологічних опитувань на Майдані 2013-2014 років) і на окупованій території (дискусії навколо соціологічних опитувань у т.зв. непідконтрольних територіях).
Маскулінність та чоловічі студії
Метою курсу є вивчення саме чоловіків і маскулінності в рамках ґендерних досліджень. Основне завдання курсу полягає у тому, аби дослідити конструювання маскулінностей у різних сферах соціального життя, ознайомити слухачів із сутністю та напрямками чоловічих студій у західній та вітчизняній соціології, розкрити особливості чоловічого руху. У курсі обговорюватимуться такі дискусійні проблеми, як криза маскулінності, зміна ґендерних ролей та її вплив на визначення сучасних чоловічих ідентичностей, гегемонна та альтернативні маскулінності, гомосексуальність і чоловіча сексуальність, проблема батьківства, деструктивні чоловічі практики тощо. Особлива увага приділятиметься проблемі ґендерних трансформацій на пострадянському просторі та сучасних українських маскулінностей.
Соціологічна соціальна психологія нерівності
Соціальна нерівність має важливий психологічний вимір: як і чому така нерівність впливає на способи, якими люди думають, відчувають і діють? І що теорія та дослідження можуть сказати нам про психологічні фактори та процеси, які допомагають зберегти та виправдати економічну нерівність? Соціальна психологія займає центральне місце у вивченні нерівності, оскільки вона забезпечує основні інструменти для аналізу зв'язків між масштабними структурами нерівності та індивідуальними почуттями, думками та поведінкою. В контексті нерівності на сприйняття та реакцію людей впливає цілий ряд соціально-психологічних процесів, включаючи соціальне порівняння, відносну депривацію, сприйняття справедливості, соціальної ідентичності, відносини влади та ідеологічні позиції. Як формуються наші уявлення про соціальні статуси, класові та гендерні відмінності? Які основні соціально-психологічні процеси, завдяки яким нерівність створюється, відтворюється та чиниться опір у міжособистісній взаємодії?
Соціологія реклами
У межах курсу ми будемо оговорювати основні підходи до реклами як соціального феномену з точки зору соціології. Також будемо говорити про зв'язок реклами, масової свідомості, споживання (зокрема індивідуального споживання реклами); розглянемо основні сучасні теорії функціонування реклами у соціальному просторі; будемо аналізувати рекламні впливів у суспільстві, що трансформується, обговорювати (взаємо?)впливи реклами і суспільства/соціальної реальності.
Комп`ютерне моделювання в соціології
Курс знайомить з новою парадигмою моделювання та аналізу соціальних явищ, що базується на теорії складних систем. Розглядається новий набір інструментів для збору даних та аналізу соціальної взаємодії, а саме: теорія ігор, комп’ютерний експеримент, комп’ютерне моделювання. Цінність такого підходу полягає в дослідженні соціальних явищ в умовах складності та невизначеності. Експериментальна та комп’ютерна соціологія продемонструвала свій потенціал в дослідженні колективної поведінки, в роботі з неподатливими (intractable) проблемами та прийнятті рішень в умовах невизначеності. Практична частина курсу присвячена проведенню лабораторних та комп’ютерних ігор з подальшим комп’ютерним аналізом, що має на меті дослідження формування культури довіри та кооперації
Етнічні студії в соціології
Дисципліна є логічним продовженням нормативної дисципліни Соціальна структура суспільства і зосереджена на теоретико-методологічних інтерпретаціях феноменів етносу та нації у сучасній соціології; змісті та особливостях формування етнічної ідентичності; міжетнічних відносинах як складових соціальної структури суспільства та об'єкта соціологічних досліджень; стані та перспективах розвитку етнонаціональних процесів у сучасній Україні. Мета дисципліни - набуття знань і аналітичних навичок здобувачами освіти та розвиток критичного мислення у галузі етносоціології.
Моніторинг і оцінювання програм та проектів міжнародного розвитку
Мета курсу надати слухачам основи для розуміння роботи програм та проєктів міжнародного розвитку та гуманітарної допомоги. Слухачі ознайомляться з різними типами донорів та принципами розробки і впровадження проєктів допомоги. Основний акцент курсу робиться на системи моніторингу і оцінювання, що використовуються донорами для управління та вимірювання результативності своїх програм та проєктів. Сфера моніторингу та оцінки потребує знань соціологічних методів, тож є однією з ймовірних сфер працевлаштування випускників за спеціальностями соціологія, соціальна робота, міжнародні відносини, економіка, політологія. Курс покликаний продемонструвати як наявні знання та навички можна використовувати в сфері моніторингу та оцінювання міжнародних проєктів. Курс охоплює основні поняття і методи моніторингу і оцінювання, підбір показників і розробку дизайну оцінювання, визначення відповідних методів збору та аналізу даних, інформацію про результати та передові практики в управлінні оцінюванням. Матеріали курсу базуються на навчальній програмі з моніторингу та оцінки Світового Банку. Студенти мають опанувати практичні навички розробки "теорії змін" програми або проєкту; навчитись обґрунтовано відбирати показники для моніторингу та оцінювання; розробляти систему моніторингу та дизайн оцінювання із обґрунтованим вибором методів збору даних, розробкою інструментів для збору даних, аналізом даних та представленням результатів; формулювати технічне завдання на проведення оцінювання; презентувати результати роботи аудиторії. У результаті вивчення курсу студенти зможуть орієнтуватися у сфері міжнародного розвитку, знати місце моніторингу та оцінювання в світовій та вітчизняній практиці управління програмами та проєктами; основні види моніторингу та оцінювання; концепцію "теорії змін"; підходи до розробки дизайну оцінювання; критерії якості показників для моніторингу та оцінювання; основні підходи до збору та аналізу даних в ході оцінювання; етичні вимоги при проведенні досліджень з метою оцінювання.
Організаційні студії
Соціальні організації, за Е. Гідденсом, "не тільки супроводжують нас у цей світ, а й фіксують наш поступ на життєвому шляху і проводжають нас в останню путь". Така "повсюдність" соціальних організацій обумовлює значну варіативність їхніх форм та потребує об'єднання зусиль низки дисциплін (передусім, соціології, соціальної психології та менеджменту) та вжиток широкого переліку спеціалізованих методів їхнього вивчення. У межах курсу значну увагу приділено організаційній діагностиці з питань мотивації до виконання діяльності членами організації, їхнього задоволення організацією, організаційної культури, типу керівництва у організації та його ефективності, а також основних загроз, які виникають на різних етапах життєвого циклу організації (вигоряння та відчуження її членів, трудоголізм, групове мислення та соціальне ледарство тощо). На розгляд основних теоретичних та методологічних здобутків емпіричних розвідок такого штибу та визначення можливостей їхнього практичного застосування і спрямовано курс.
Соціологія дитинства
Соціологія дитинства є частиною вікової соціології. В курсі розглядаються історія виникнення та розвитку соціо-культурного феномену дитинство, зміни, що відбулись за останні декілька сотень років та актуальні проблеми, що з ними стикаються діти сьогодні, а також прогнозами розвитку дитинства у майбутньому. Окрім цього протягом курсу ми досліджуємо вікові особливості розвитку дитини, те як здобуваються та розвиваються основні соціальні навички особистості на різних етапах життя, в тому числі як поступово встановлюються стосунки із соціальним оточенням, а також динаміка розвитку цих стосунків. Курс розраховано на соціологів та всіх зацікавлених в темі. Передбачається, що значну частину часу студенти приділять самостійній дослідницькій роботі, поштовхом до якої будуть знання отримані протягом лекційних занять та семінарських обговорень. Дослідницька робота може базуватись на аналізі оригінальних первинних емпіри- чних даних отриманих студентом протягом практичного дослідження (спостереження, опи- тування, експеримент, кейс-стаді тощо), на вторинних даних, зібраних
Соціологія культури
Загальний огляд проблематики соціології культури. Ознайомлення із основними теоретичними підходами та напрямками емпіричних досліджень у цій галузі. Аналіз різних підходів до визначення культури як особливого виміру соціального життя; дослідження соціальних процесів задіяних у виробленні, продукуванні та сприйнятті культури; взаємодія культури та соціальної структури (аналіз ролі культури у формуванні класових, етнічних, ґендерних тощо взаємодій та ідентичностей). Також, частина курсу присвячена аналізу особливостей соціокультурних змін і трансформацій у так званих транзитивних країнах, та у світі доби глобалізації
Фемінізм як соціальна теорія і суспільний рух
На цьому курсі ми ознайомимося з базовими текстами з феміністичної теорії та основними полеміками в феміністичному активізмі. Курс опонує заходоцентричному поступальницькому розумінню фемінізму, загальновідомому метафорою "хвиль", та натомість зосереджує увагу на розмаїтості феміністичних течій та основних дебатах, які є в центрі феміністичного аналізу. Особливу увагу ми зосередимо на феміністичних групах, ініціативах та організаціях, які діють чи діяли в Україні. Будемо працювати з класичними теоретичними текстами, з художньою літературою, законодавчими документами, самвидавом, відео та фільмами, публіцистичними статтями та блоговими дописами. Курс допоможе випрацювати розуміння того, як феміністична теорія залучає категорії гендеру, статі, сексуальності, раси, нації, неолібералізму, мілітаризму